АНОНС: Презентація книги «Щоденник добровольця батальйону “Донбас”»

У Львові відбудеться презентація книги Ігоря Михайлишина - “Піаніста” - "Танець Смерті. Щоденник добровольця батальйону “Донбас” та зустріч з автором.

Про це повідомляє Благодійний фонд Карітас.

 

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант, учасник Революції Гідності на Майдані. До лав добровольчого батальйону "Донбас" НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний "Піаніст".

У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після запеклих боїв потрапив в полон де провів 119 днів. Після звільнення вступив до лав ЗСУ у складі батальйону "Донбас-Україна".

Після закінчення військового контракту здобуває професійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Р. Глієра.

Історія українського хлопця, не професійного військового, але воїна по духу, який пережив чимало важких, бурхливих та трагічних подій – Майдан, війна, Іловайський котел, загибель побратимів, полон.

Та не дивлячись на це, не здався, не зламався, вистояв, дійшов до кінця, не втратив віри, надії та любові, не втратив почуття краси, яку передає через музику. Ігор у своїй книзі ділиться не тільки буремними історіями пережитого, а й емоційними переживаннями, думками, роздумами, страхами та надіями.


Час: 20 лютого, четвер, 18:30


Місце: Реколекційно-відпочинковий центр "Світлиця", м. Брюховичі, вул. Широка, 4


Участь в даному заході є безкоштовна за умови реєстрації.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.