На Львівщині обіцяють відреставрувати 16 пам'яток XVI – XIX ст.

Депутати Львівської обласної ради затвердили фінансування програми збереження культурної спадщини на 2020-й рік. На порятунок і реставрацію старовинної архітектури поточного року з обласного бюджету виділять 21 мільйон 200 тисяч гривень, і це – 7 відсотків від загального бюджету програми капітального будівництва в області.

Про це повідомляє видання "День".

 
Поморянський замок

Йдеться про фінансування відновлювальних робіт на 16 об'єктах. Серед них, такі знакові, як, приміром, Поморянський замок (XVI-XVII ст.), котрим опікувався світлої пам'яті академік, Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький.

У списку на фінансування також палац у смт. Тартаків Сокальського району (XIX ст.), дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі (XVII ст.) і кілька дерев'яних церков, які є пам'ятками національного значення.

Зокрема, роботи планують розпочати у церквах Пресвятої Трійці (XVIII ст.) у с. Воля-Гомулецька Жовківського району, Пресвятої Богородиці у с. Заболотці на Бродівщині (XVIII ст.), с. Гостинцеве Мостиського району (XVII ст.) та Різдва Пресвятої Богородиці у с. Щирець Пустомитівського району (XVI ст.).

Реставрацію деяких храмів, приміром – собору Святого Юра у Львові, поточного року планують завершити.

За словами заступника голови ЛОДА Юрія Холода, в області близько 8500 пам'яток культурного значення, і вже 10 років не існує жодної державної програми фінансування цих об'єктів.

"Обласний бюджет з такою кількістю цінної архітектури, звісно, не дає собі ради, – говорить чиновник. – Тому намагаємося залучати кошти з різних джерел. Зокрема, міжнародних програм і грантів, як у с. Підкамінь на Бродівщині.

Але насамперед кошти з обласного бюджету намагаємося скеровувати туди, де місцеві громади розуміють цінність архітектурної спадщини і готові співфінансувати реставраційні роботи. Ну і, звісно, туди, де, на жаль, потрібні вже протиаварійні роботи. Кожен об'єкт прагнемо реставрувати комплексно за принципом "краще зробити менше, але від початку і до кінця".

На думку директора департаменту архітектури та містобудування облдержадміністрації Степана Скрипа, доречно створити довкола Львова особливий туристичний маршрут, на якому подорожні могли б оглянути старовинні дерев'яні церкви.

"До ідеї розробити такий, я знаю, вже прийшли громадські кола", – говорить Степан Скрип. І додає, що "такі речі" потрібні місту, бо скоро воно "задушиться" у натовпі туристів.

Також очільник департаменту ЛОДА вважає, що реформа децентралізації – це добрий крок до того, щоб і львівська влада вже думала і про нові туристичні маршрути, і про програму співфінансування реставрації цих пам'яток у довколишніх селах.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.