У костелі в центрі Києва планували провести показ мод. Мінкульт скасував захід

Відомій українській дизайнерці Альоні Серебровій не дозволили проводити модний показ у приміщенні. На думку дизайнерки, показ колекції одягу "привернув би увагу молоді до культурної та архітектурної пам'ятки України".

Про скасування заходу написав на своїй сторінці у Facebook міністр культури Володимир Бородянський, повідомляє ТСН.

 

"Показу мод у будівлі костелу Святого Миколи, який перебуває на балансі Національного будинку органної та камерної музики України – не буде.

Оскільки одночасно це і Національний будинок органної та камерної музики України і діючий костьол, будь-які заходи в цьому місці враховують позицію настоятеля. Усно настоятель вже надав негативну відповідь", - заявив він.

Зазначимо, раніше ЗМІ повідомляли, що Сереброва звернулась до Бородянського з проханням посприяти проведенню такого заходу, який "стане символом нового осмислення зв'язку між традиційним та сучасним, духовним та тілесним, вічним і тимчасовим, та, без сумніву, приверне увагу молоді до цієї культурної та архітектурної пам'ятки України".

Зокрема, відповідний лист, а також звернення Міністерства культури до настоятеля релігійної організації "Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької церкви у Києві" Отця Андрія Рака та до генерального директора ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" Тетяни Стахурської щодо проведення заходу у костелі з'явилися у розпорядженні "Обозревателя".

 
 
 

За словами самої Серебрової, КМДА дала дозвіл на проведення заходу у костелі.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.