АНОНС: Лекція «Від «Щедрика» до «Carol of the Bells»: культурна дипломатія Симона Петлюри»

Україна не перше століття чинить культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі. Наскільки вона була вона успішною 100 років тому? Дослідниця історії світових гастролей Української Республіканської Капели Тіна Пересунько у Києві розповість про маловідому дипломатичну місію «Щедрика» в Європі та Америці у 1919-1924 рр. задовго до його трансформації на американський бренд «Carol of the Bells».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Як український "Щедрик" Миколи Леонтовича потрапив за кордон? Хто спродюсував мистецьку інтервенцію "української весни"? Яким чином Симон Петлюра причетний до тріумфу "Щедрика" і української композиторської школи в світі?

Тіна Пересунько дасть відповіді на ці питання, а також розповість про захоплюючі приклади налагодження місточків для діалогу світового тріумфального турне Української республіканської капели під орудою диригента Олександра Кошиця та про особливу актуальність культурної дипломатії у наші дні, коли над Україною нависла російська агресія.


Лектор: Тіна Пересунько – наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, авторка й кураторка науково-просвітницького проекту "Світовий тріумф "Щедрика" – 100 років культурної дипломатії України".

Упродовж останніх років займається дослідженням закордонних гастролей Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, як інструменту політики культурної дипломатії Симона Петлюри і першого проекту зовнішньої культурної політики України.


Час: 26 січня, неділя, 15:00.


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.  

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.