У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

25 листопада фахівці пошукової україно-польської групи виявили у Львові межі братської могили на території старого цвинтаря на Збоїщах.

Про це пише радіо "Свобода".

 

Як повідомив керівник громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять"" Любомир Горбач, наразі виявлено останки близько десяти вояків.

"На те, що вони були солдатами польської армії і загинули у вересні 1939 року в обороні Львова від німецьких військ, вказують предмети, які ми знайшли під час розкопок. А це шолом, взуття, ґудзики. Останки виявили на глибині до двох метрів, розкопали могилу три на один метр. За словами очевидця, ця могила розміром 15 на три метри", – каже Любомир Горбач.

Пошукові роботи із дослідження території старого цвинтаря на Збоїщах у Львові розпочали 20 листопада. Дослідили кілька місць, на які вказували очевидці. Над похованням було сміття до метра глибини і захоронення, здійснені у радянський час.

До 60-х років минулого століття це було сільське кладовище у передмісті. Радянська влада його закрила, будуючи дорогу і будинки.

Інститут Національної пам'яті Польщі звернеться до Міністерства культури, молоді та спорту України з проханням надати дозвіл на проведення вже ексгумаційних робіт на старому цвинтарі. Вже тоді буде достеменно відомо про кількість військових, які поховані у братській могилі. За інформацією ІНП Польщі, це понад сто солдат.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.