Спецпроект

У Відні відкрили меморіальну дошку кардиналу, що допомагав українцям під час Голодомору. ФОТО

Заходи пам'яті жертв Голодомору відбулися у австрійській столиці 12 листопада.

Про це у Facebook написав посол України в Австрії Олександр Щерба.

У Архієпископському палаці Відня відкрили дошку пам'яті Віденського кардинала Теодора Інніцера. Це був єдиний іноземний духовний лідер, який у 1933 році підняв голос на захист вмираючих від голоду українців, створивши "Комітет допомоги Украı̈ні" .

 
facebook.com/o.scherba

Як напередодні відкриття повідомляв "Укрінформ", пам'ятна дошка зроблена з каменю та має круглу форму, нагадуючи жорна. Її текст говорить про заклик кардинала від 16 жовтня 1933 року про допомогу жертвам Голодомору.

Також на дошці міститься число "163", яке буквально означає приблизну кількість зернин в 5 колосках, а в глибшому розумінні – вартість людського життя (відповідно до так званого "Закону про 5 колосків"). Дизайнером пам'ятної дошки став український архітектор Ростислав Бортник, автор присвяченого Голодомору мистецького проєкту "163".

Перед церемонією відкриття у приміщенні "Клубу Штефанплац 4" американський історик Тімоті Снайдер прочитав лекцію про Інніцера.

 

З вітальними промовами також виступили кардинал Відня Крістоф Шенборн, глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), віденський рабин Шломо Хофмейстер та Олександр Щерба.

"А ввечері був концерт української духовної музики у виконанні нашого знаменитого хору "Дударик" і оперної співачки Зоряни Кушплер - в головному храмі Австрії, соборі Святого Штефана. І вручення предстоятелем УГКЦ Блаженнійшим Святославом Шевчуком Ордена Андрея Шептицького кардиналу Крістофу Шьонборну", - пише посол.

 
 
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.