In Memoriam. Помер дисидент Володимир Буковський

Радянський дисидент та письменник Володимир Буковський 27 жовтня помер у Великій Британії у віці 76 років

Про це повідомляє сайт організації "Центр Буковського".

Кілька років Буковський важко хворів, переніс складну операцію на серці.

 

Волоидимир Буковський народився в Башкірії в 1942 році. Переконаним антикомуністом став ще у шкільному віці. Через участь у зборах молоді та зберігання "антирадянського" документу Буковський був виключений з Московського університету.

У 1960-х Буковського тричі арештовували - за зберігання за самвидаву та участь у акціях на захист політв'язнів. Спочатку його визнавали неосудним та поміщали до психлікарень. У Ленінградський психлікарні Буковський познайомився з генералом Петром Григоренком. Після третього арешту він отримав три роки таборів.

Після відбуття покарання Буковський повертається до дисидентської діяльності. У 1971 році його арештовують вчетверте, після чого суд призначає йому 7 років таборів та 5 років заслання.

У 1976 році Буковського обміняли на чилійського комуніста Луїса Корвалана, ув'язненого після перевороту Піночета. Корвалан був доставлений у СРСР, а Буковський - до США. Гучний обмін стан темою популярної частівки: : "Обменяли хулигана на Луиса Корвалана. Где б найти такую б…ь, чтоб на Брежнева сменять?!" (перед арештом Буковського вийшов матеріал у "Правді", де він був названий "злісним хуліганом").

Буковський оселився у Великій Британії, закінчив університет, почав писати книжки та продовжив правозахисну діяльність. Став одним із ініціаторів бойкоту Олімпіади в Москві.

У 1977 році він підписав "Декларацію в українській справі", складену з ініціативи Єжи Ґедройця. У документі представники польської, російської, угорської та чеської політичної еміграції піднімали  питання про необхідність відновлення української державності задля визволення інших країн комуністичного табору.

Після розпаду СРСР Буковський брав участь у російському політичному житті. Стояв у опозиції до режиму Путіна, був послідовним противником анексії Криму.  

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.