У Києві відкрили вуличну виставку про історію українського війська. ФОТО

14 жовтня до Дня захисника України на Хрещатику відкрилася виставка «Воїни. Історія українського війська»

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Виставка – оновлений проект УІНП, який презентує сучасні фото історичних реконструкторів у військових обладунках.

 

19 банерів виставки представляють однострої та зброю українських воїнів у різні історичні епохи, від часів Русі та Великого Князівства Литовського до сьогодення. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

"Як напівжартома-напівсерйозно сказала одна з моїх колег, "Воїни повертаються на Майдан". І це глибоко символічно. Воїни повертаються – це те, що принципово і критично необхідно нині Україні.

Тут представлені воїни, яких з часів Русі намагаються приватизувати наші північні сусіди, які ставлять пам'ятники Анні Ярославні та князю Володимиру. Тут ми бачимо козацтво, яке так само впродовж століть намагалися представити холопами, розбійниками. Ми бачимо воїнів часів Української революції 1917-1921 років, воїнів УПА, яких так само намагалися дискредитувати з різних боків", - зазначила на відкритті Перший заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

 

На відкритті виставки виступили герої сучасної російсько-української війни: Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук, ветеран добровольчого батальйону "Січ" та полку поліції спеціального призначення "Київ" Ірина Цвілакомандирка батальйону "Госпітальєри", народна депутатка Яна Зінкевич. Також слово взяв відомий блогер і телеведучий Віталій Гайдукевич, який активно займається пропагандою нових підходів до патріотичного виховання в армії.

 

Виставка "Воїни. Історія українського війська" експонуватиметься на Хрещатику протягом місяця.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.