Спецпроект

Фільм "Громадянин Джонс" отримав польську кінопремію "Золоті леви". ВІДЕО

Стрічка польської режисерки Агнєшки Голланд отримала головну нагороду 44 Фестивалю польських художніх фільмів у Ґдині. У Головному конкурсі за нагороду боролося 19 художніх кінострічок.

Про це повідомляє "Наше Слово".

 

У фільмі польської режисер розповідається історію валлійського репортера Гарета Джонса, який вперше в західній пресі під власним ім'ям заявив про український Голодомор.

1933 рік. Журналіст та радник британського прем'єр-міністра приїжджає до Москви, щоб взяти інтерв'ю у Сталіна. Там він знайомиться з Адою Брукс і жінка відкриває йому очі на "радянську утопію".

Ризикуючи життям, Джонс розпочинає власне розслідування, аби крок за кроком відкрити правду про найбільшу в історії трагедію українського народу.

Зйомки фільму "Громадянин Джонс" проходитили у Польщі, Україні та Великобританії. Свою прем'єру мав під час 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю . 9 вересня мережі з'явився його офіційний трейлер.

Назва в українському прокаті фільму – "Ціна правди". Прем'єру стрічки в Україні запланована на 28 листопада цього року року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.