У Львові з'явиться підземний туристичний маршрут. ПЛАН

Депутати Львівської міської ради під час сесії 19 вересня затвердили детальний план території (ДПТ) району площі Ринок, який зокрема передбачає облаштування екскурсійного підземного маршруту.

Про це повідомляє "Твоє місто".

Маршрут поєднає східну і західну частини міських мурів, а також будівлі різних періодів і стилів: підземелля костелу домініканців та костелу єзуїтів, пивниці житлових готичних, ренесансних та класицистичних будинків.

 
lviv-tourist.info

Маршрут починатиметься з вежі Корнякта, йтиме під палацом Корнякта на площу Ринок, пивницями ратуші, де вже цього року облаштують музей міста, та завершуватиметься біля колишньої єзуїтської хвіртки.

Окремі частини маршруту об'єднають назвою, єдиним координаційним та інформаційним центром із указівниками. Протяжність маршруту – 800 метрів. Його зможуть відвідувати одночасно групи по 15 людей у супроводі екскурсовода.

 
Щоб побачити план у більшому розмірі, перейдіть за посиланням

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.