Ізраїльська бібліотека отримала рукописи Франца Кафки. ФОТО. ВІДЕО

Національна бібліотека Ізраїлю отримала останню частину рукописів чеського письменника єврейського походження Франца Кафки. Боротьба за неї тривала 11 років.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 
Фото: National Library of Israel

Йдеться про три чорнових варіанти оповідання Кафки "Весільні приготування в селі". Це зошит, у якому він практикував іврит, сотні особистих листів друзям, дорожні журнали і малюнки. Частина з них ніколи не була опублікована.

Рукописи Кафки зберіг його близький друг Макс Брод. Захворівши на туберкульоз, Кафка віддав йому свої чернетки та листи і попросив їх знищити. Після смерті Кафки у 1924 році Брод зрозумів, що не зможе виконати прохання друга та вивіз рукописи з окупованої Чехословаччини до Ізраїлю.

Пізніше Брод опублікував багато творів Кафки, але частина залишалася неоприлюдненою. Чоловік помер у 1968 році, а частину його "кафкіанського архіву" вкрали та намагалися продати в Німеччині.

 
Фото: National Library of Israel

Національна бібліотека Ізраїлю з 2008 року намагалася повернути всю колекцію рукописів Кафки.

"Національна бібліотека вимагала передачі архіву їй, тому що цього хотів Брод. Ми розпочали процес, який зайняв 11 років, поки ми не закінчили його два тижні тому", — сказав голова бібліотеки Девід Блюмберг.

Працівники бібліотеки планують оцифрувати отримані рукописи Кафки до кінця року та зробити їх доступними для громадськості.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.