Медведчука не можна називати агентом КДБ. Так ухвалив суд

Солом'янський районний суд Києва ухвалив рішення зобов'язати видання "Україна молода" спростувати твердження, що політик Віктор Медведчук був агентом КДБ, яке газета опубілкувала на своїх сторінках.

Кум російського президента і один з лідерів партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктор Медведчук виграв суд у видання "Україна молода". Про це повідомляє "Главком" із посиланням на рішення Солом`янського районного суду Києва від 24 червня.

Позов на газету політик подав у кінці 2018 року через публікацію "Хрестовий похід Кремля: Як Московія привласнила православ’я Київської Русі та чому не хоче його втрачати»".

Автор статті Григорій Омельченко, генерал-лейтенант СБУ і Герой України, вжив у тексті формулювання "Віктор Медведчук (агент КДБ під псевдонімом «Соколовський»)". Позивач заявив, що це недостовірна інформація, яка має бути спростована.

Віктор Медведчук
Віктор Медведчук
Главком

На думку Медведчука, оскільки тоталітарний режим та діяльність органів державної безпеки СРСР були законом визнані злочинними, висловлювання про його нібито співробітництво з КДБ в сучасній Україні сприймається негативно та свідчить про нібито здійснення ним морально та законодавчо засуджуваної діяльності.

Доказами в суді були два листи Галузевого державного архіву Служби безпеки України від 12 лютого і 28 березня 2019 року, отримані представником позивача. У них стверджувалося, що будь-яких документів про співпрацю Віктора Медведчука з органами державної безпеки СРСР та УРСР не виявлено.

Оскільки відповідачі (Омельченко і "Україна молода") не довели, що поширена інформація є достовірною, суд дійшов висновку, що вони поширили неправдиву інформацію про Медведчука. Цю інформацію, на думку суду, автор мав змогу перевірити, тому що це не оціночне судження, а стверджування об`єктивних чітко висловлених фактів.

На цій підставі позов  Віктора Медведчука до видання "Україна Молода" і Григорія Омельченка  про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації було задоволено. Суд зобов’язав ЗМІ протягом семи днів з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію.

Наразі рішення суду першої інстанції може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення.

Нагадаємо, Радіо Свобода виявило в ГДА СБУ матеріали, які свідчать, що, починаючи з 1978 року і аж до розпаду СРСР, ім’я Віктора Медведчука неодноразово згадувалося в оперативному листуванні кадебістів. Деякі з епізодів цього листування дають підстави припускати, що такий інтерес КДБ до цієї персони міг бути невипадковим.

Слід зауважити, що це вже не вперше кум Путіна судиться через публікації про нього.

Так, у 2013 році Медведчук подав до суду на письменницю Оксану Забужко через інтерв’ю, у якому авторка звинуватила його у причетності до провокацій проти учасників Євромайдану в Києві 30 листопада та 1 грудня.

Політик також судився із спікером парламенту Андрієм Парубієм. Причиною стало висловлювання тоді секретаря РНБО Парубія про причетність Медведчука до російського вторгнення. Після цього Медведчук подав в Печерський суд за образу "честі і гідності".

У грудні 2018 року кум президента РФ Путіна подав позов на народного депутата Ганну Гопко за образу "честі та гідності" через те, що Гопко назвала Медведчука "катом Василя Стуса".

Як повідомлялося, скандал за участі Віктора Медведчука розгорівся навколо фільму "Заборонений" (робоча назва – "Стус") протягом зйомок .

10 серпня 2018 року стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був Віктор Медведчук.

Ця звістка збурила велику дискусію в соціальних мережах та ЗМІ. Член Ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран навіть запропонував флешмоб із хештегом #фільмПроСтусаБезЦензури.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив  очільникам Мінкульту та Держкіно "зробити все можливе", щоб історія Василя Стуса була подана "чесно, повністю і без перекручувань".

Урешті-решт, знімальна група повідомила, що планує дозняти епізод суду, в якому фігуруватиме й адвокат Віктор Медведчук, 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.