Археологи розкопали давню браму Софійського собору

Під час археологічних розкопок на території Національного заповіднику "Софія Київська" виявили монументальну споруду XII ст. із обпаленої цегли - плінфи. Цей матеріал використовували при будівництві за часів Київської Русі. Розкопки проходять у Митрополичому саду в декількох метрах від собору.

Про це повідомляє Газета.UA.

 
Фото: facebook.com/SophiaKyiv

"Тепер сантиметр за сантиметром ми будемо відкривати те, чого ніхто з нині живих не бачив. Орієнтовна площа споруди – близько 100 квадратних метрів. Можливо, це Софійські ворота з надбрамною церквою, на зразок Золотих воріт. А можливо, і щось інше. Незабаром будемо знати більше", - зазначив археолог Тимур Бобровський.

Згідно з попереднім дослідженням, Софійські ворота – частина оборонних споруд часів князя Володимира Великого, які розміщувалися у районі перетину нинішніх вулиць Володимирської та Великої Житомирської, тобто трохи далі "Софії". Це унікальне відкриття, що дозволяє більше дізнатися про життя Києва і киян багато століть тому.

 
Фото: facebook.com/SophiaKyiv

Нині на місці розкопу археологи знайшли монету "полушку" часів російського імператора Петра I 1721-го. Її знайшли на невеликій глибині 15-20 см. На реверсі монети можна розглянути титул царя "ВРП" (Всієї Росії Повелитель).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.