Професора Плохія нагородили другою премією за книжку про Чорнобильську аварію

12 червня в Лондоні американсько-український історик Сергій Плохій став лауератом 7-го сезону премії Puskin House Russian Book Prize 2019 («Російська книжкова премія Пушкінського дому-2019).

Професор історії України Гарвардського університету Сергій Плохій виграв цю нагороду вже вдруге. Цього разу премію вручили науковцю за книжку Chernobyl: History of a Tragedy («Чорнобиль. Історія трагедії»).

Це вперше, коли премію Пушкінського дому виграє один і той самий автор другий раз. Минулого разу журі сподобалася праця Плохія The Last Empire («Остання імперія») у 2015 році, повідомляє сайт Пушкінського дому.

 
Обкладинка книги «Чорнобиль»

«Чорнобиль»  це перша книга, яка комплексно розкриває витоки аварії на ЧАЕС 1986 року. Вона ґрунтується на недавно відкритих архівах КГБ, показує глибокі суперечності та пороки всередині радянської політичної системи, особисті історії сміливості та хоробрості та уроки для світової атомної енергетики сьогодні. Також праця відзначає те, наскільки вибух на ЧАЕС та його наслідки стали причинами розпаду СРСР.

Роботу відзначило п’ять відомих членів журі з-поміж шести найсильніших претендентів у галузях історії, культури та мемуарів

«Перед журі стояло амбітне завдання вибрати переможця з дуже вражаючого списку фіналістів. Кожна книжка – це блискуче чтиво, яке сприяє кращому розумінню як сучасної Росії, так і російської та радянської історії. Але «Чорнобиль» вирізняється як добре досліджений та написаний шедевр про подію неабиякої важливості. Чорнобильска катастрофа – це не просто історичний епізод. Головні теми, які піднімає книга, резонуть сильно і сьогодні, і не тільки в Білорусі, Росії та Україні»,  сказав Сергій Гур’єв, голова журі.

Співзасновники премії Дуглас Сміт та Стефані Елліс-Сміт поділилися своїми емоціями: «Із хвилюванням ми вітаємо Сергія Плохія з цьогорічною перемогою завдяки його неперевершеній книжці. «Чорнобиль» – це справді майстерне поєднання найновіших здобутків науки та найкращої оповіді. Для всіх істориків це взірець».

Як переможець Сергій Плохій одержав грошову нагороду в 5000 фунтів стерлінгів.

 
Сергій Плохій
Новое Время

Книгу Плохія «Чорнобиль» відзначають не вперше. У листопаді 2018 року автора нагородили пермією Бейлі Гіффорда (Велика Британія).

Також у лютому 2018-го Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання «Брама Європи», а також книжки «Остання імперія», відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Читайте також фрагменти книг Сергія Плохія:

«Ялта»

«Брама Європи»

«По червоному сліду»

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.