У Франції знайшли монети доби Відродження. ФОТО

Археологи Національного інституту превентивних археологічних досліджень (ІНРАП, Франція) вивчали місце неподалік абатства Святого Венігна в Діжоні і знайшли 34 монети із золота й срібла в руїнах кам’яної будівлі. Кам’яницю збудували в кінці XV або на початку XVI століття, а монети зберігалися під підлогою коло стіни.

Скарб містив 10 золотих монет і 24 стрібних, повідомляє «History Blog». У бронзовій коробочці, де збергіалися монети, дослідники знайшли також емальовану золоту підвіску. Через корозію монети злиплися в одне ціле.

 
 

Реставратори ІНРАП у лабораторії змогли роз’єднати й очистити їх. З’ясувалося, що всі монети датуються другою половиною XV століття та були карбовані державами Італії (Папські держави, Феррара, Мілан, Венеція) та Священною Римською імперією (герцогства Брабант, Савой та курфюрство Пфальц). Найстарішою є золота монета, випущена в Брабанті між 1432 і 1467 роками.

 
Підвіска, яка була серед знахідок
 
Характерною ознакою тогочасних монет був портрет правителя держави, яка карбувала валюту

Найновішу монету із золота карбували за часів Папи Римського Інокентія VIII (очолював престол з 1484 по 1492). Стан грошей свідчить про те, що вони недовго були в обігу перед тим, як їх заховали.

Французька монета у скарбі лише одна — випущена в часи короля Луї XI. Переважають італійські монети, серед яких найкраще представлені срібні тестони, карбовані династією герцогів Мілана Сфорца.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.