Українці в Австрії вшанували пам’ять закатованих людей у нацистських таборах

Цими днями до Маутгаузену приїхали делегації з різних країн світу. Серед них — відомі політики, громадські діячі та очевидців.

Аташе з питань оборони при Посольстві України в Австрії полковник Андрій Ткачук, Федеральний канцлер Австрії та члени уряду взяли участь у поминальних заходах, повідомляє прес-служба МОУ, передає Гал-Інфо.

Фото: прес-служба МОУ
Фото: прес-служба МОУ

Живих свідків тих страшних подій залишились одиниці. Один із них — українець, харків’янин Ігор Малицький.

Ігор Малицький — невільник чотирьох концтаборів, який пережив своїх катів. Нині йому 94 роки, але такий поважний вік не став завадою і дідусь приїхав до Австрії.

Фото: прес-служба МОУ
Фото: прес-служба МОУ

До речі, українців у концтаборах було чимало. Це — визначні діячі, політичні в’язні, учасники підпілля, військовополонені та звичайні мирні мешканці.

Апарат Військових аташе в Республіці Австрія втілює в життя важливий проект, який так і називається: "Українці в Маутгаузені".

Слід зазначити, що до кінця року має бути видана книга зі спогадами, архівними документами, старими фотографіями та інтерв’ю ще живих очевидців, які були бранцями нацистських таборів.

Довідково. У 1995 році у селі "Ебензеє", де знаходився один із найбільших філіалів Мауггаузену, встановлено пам’ятник від Світової ліги українських політичних в’язнів, а у 2000 році в Маутгаузені було відкрито пам’ятник від України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.