Президент Порошенко присвоїв почесні найменування трьом військовим частинам ЗСУ

Відповідний Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України» було оголошено під час зустрічі Глави держави з військовослужбовцями операції Об’єднаних сил з нагоди Дня піхоти в ході робочої поїздки до Донецької області.

Про це йдеться на сайті Президента України.

 Фото: Миколи Лазаренка

Глава держави постановив перейменувати три військові частини ЗСУ з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, а також зважаючи на зразкове виконання ними поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці.

Петро Порошенко вручив 57-й окремій мотопіхотній бригаді, воїни якої у цей час виконують завдання на передових позиціях боротьби з російським агресором, бойовий прапор із стрічкою з відповідним почесним найменуванням.

"Недарма наша зустріч відбувається сьогодні саме в День піхоти. Піхоти, якій потрібно приділити максимальну увагу. Якщо раніше першими пріоритетами у нас були десантно-штурмові війська, Сили спеціального призначення, морська піхота, гірсько-штурмові бригади, я твердо переконаний, що сьогодні такі бригади як 93-я і 57-а потребують моєї особливої уваги", - сказав Глава держави.

"Я хочу подякувати вам за блискуче виконання бойових завдань. Ви справжня еліта Збройних Сил України", - підкреслив Президент.

За словами Петра Порошенка, важливо відроджувати національні традиції у Збройних Силах. "З метою відновлення історичних традицій національного війська та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, підписав Указ щодо присвоєння почесних найменувань 57-й окремій мотопіхотній бригаді – імені кошового отамана Костя Гордієнка. 58-й окремій мотопіхотній бригаді – імені гетьмана Івана Виговського та 26-й артилерійській бригаді – імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича", - повідомив він.

 

Відповідно до Указу 57 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені кошового отамана Костя Гордієнка". Кость Гордієнко був кошовим отаманом Запорізької та Олешківської Січі. На сьогоднішній день там же знаходиться і пункт постійної дислокації підрозділів бригади.

Отаман був сподвижником гетьмана Пилипа Орлика. У 1709 році відкрито виступив проти московської окупації України та разом із запорізькими козаками підтримав Гетьмана Івана Мазепу у боротьбі з окупантами.

 

58 окремій мотопіхотній бригаді присвоєно найменування "імені гетьмана Івана Виговського" - українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорізького. У битві під Конотопом, де на сьогодні знаходиться пункт постійної дислокації підрозділів бригади, 9 липня 1659 року вщент розбив стотисячну Московську армію.

 

26 артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування "імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича" - офіцера-артилериста, який на початку Української революції 1917-1919 років сформував та очолив артилерійський підрозділ у складі Корпусу Січових Стрільців.

Брав активну участь в запеклих боях з червоногвардійськими частинами, які рвалися до Києва, а в березні 1918 року визволяв місто від російсько-більшовицької окупації.

У 1919 році, будучи командиром гарматної бригади Січових Стрільців Дієвої армії УНР, брав активну участь у всіх бойових операціях Армії УНР. Роман Дашкевич вважається одним із засновників сучасної української артилерії.

Також Президент вручив державні нагороди військовослужбовцям за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня піхоти.

Читайте також:

Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.