Спецпроект

Біля української церкви у Вінніпегу пошкодили пам’ятник святому Володимиру. ФОТО

Зранку у вівторок біля української церкви у канадському Вінніпегу невідомі вандали зрубали голову та хрест статуї святого Володимира.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на CTV News Winnipeg.

 
Фото: Укрінформ

"Невідомі вандали пошкодили пам’ятник святому Володимиру біля української церкви святих Володимира і Ольги у Вінніпегу. Статуї знесли голову та хрест", - йдеться в повідомленні.

Місцевий священик Майкл Буячок назвав те, що трапилося, "щонайменше катастрофою".

Поліцію було повідомлено про цей акт вандалізму у вівторок о 13:50, а сам він стався, ймовірно, о 4:30 ранку того ж дня.

 
Фото надане Вахтангом Кіпіані

Зараз триває розслідування та пошук винуватців.

Як відомо, цей пам’ятник, створений скульптором Лео Молом, благословив у 1984 році особисто Папа Іван Павло ІІ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.