Підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні знову призупинили

Сьогодні вранці на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва розпочалися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні. Однак на прохання Генпрокуратури будівництво зупинили для проведення слідчих експериментів у розслідуванні розстрілів протестувальників у 2014-му.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Про старт підготовки до спорудження меморіалу стало відомо під час брифінгу, в якому взяли участь міністр культури України Євген Нищук, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані Павло Сидоренко.

Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
Брифінг щодо початку підготовчих робіт з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні
uinp.gov.ua

Проте о 14.00 Національний музей Революції Гідності отримав лист від Генеральної прокуратури України з проханням призупинити роботи у зв’язку з "проведенням слідчих експериментів у період з 13 по 17 травня" в нижній частині Алеї Героїв Небесної Сотні.

Також у листі зазначається, що "слідчі експерименти в іншій частині заплановано провести до 29 травня 2019 року".

Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
Фрагмент листа Генеральної прокуратури України до національного музею Революції Гідності
maidanmuseum.org

Музей надіслав до ГПУ відповідь, у якій запевнив що, як і в попередні рази, він готовий забезпечити максимальне сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів", — ідеться в листі-відповіді.

Зокрема, задля відтворення обстановки на час загибелі протестувальників у лютому 2014 року, Музей Майдану та представники генпідрядника щоразу демонтували секції будівельного паркану та виготовляли на прохання слідчих макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі.

Тому і цього разу керівництво Музею задовольнило прохання ГПУ та призупинило підготовчі роботи.

"Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності готовий і в подальшому, в зазначені Вами строки у період з 13 по 17 травня 2019 року всіляко сприяти Генеральній прокуратурі України у проведенні слідчих експериментів", — запевнила заступник генерального директора Музею з будівництва Оксана Моргун.

Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
Відповідь Музею Рволюції Гідності ГПУ
maidanmuseum.org

Вона запропонувала невідкладно скликати круглий стіл за участі представників Генпрокуратури, Музею Революції Гідності, родин Героїв Небесної Сотні, поранених під час Євромайдану разом з адвокатами з метою вирішити всі проблемні питання навколо будівництва меморіалу та слідчих дій прокуратури.

Нагадаємо, що підготовчі роботи до спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні відкладається вже не вперше. Процес мав розпочатися ще в липні 2018 року, але тоді його відклали через потребу ГПУ провести слідчі експериментиу справі розслідування загибелі учасників Революції Гідності 18—20 лютого 2014 року.

Відтоді Музей Революції Гідності, УІНП, ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" та департамент спецрозслідувань ГПУ узгодили план дій, щоб розслідування та побудова меморіалу не заважали одне одному.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.