УІНП звернувся до Кернеса щодо проспекту Жукова

Український інститут національної пам'яті звернувся до міського голови Харкова Геннадія Кернеса щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова. Такі дії є порушенням закону.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Голова ІнститутуВолодимир В’ятрович.

Фото: UA: Харків
Фото: UA: Харків

«Можливе присвоєння будь-якому об’єкту права власності (об’єкту топоніміки) у м. Харкові імені Георгія Жукова суперечитиме вимогам частини шостої статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» – йдеться у повідомленні.

«Звертаємо також увагу на те, що законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили, зокрема, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі № 806/990/16, постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2017 у справі № 335/9058/16-а 2-а/335/7/2017 та від 23.11.2016 у справі № 335/6482/16-а  2-а/335/194/2016.» - повідомив Голова УІНП

«Інформуємо, що у разі вчинення Харківською міською радою або будь-якими посадовими особами органів місцевого самоврядування м. Харкова дій або прийняття рішень щодо присвоєння імені Георгія Жукова будь-яким об’єктам права власності (об’єктам топоніміки) м. Харкова Український інститут національної пам’яті буде звертатися до Генеральної прокуратури України щодо визнання відповідних дій неправомірними та скасування відповідних рішень у судовому порядку та притягнення винних осіб до відповідальності» - зазначив В. В’ятрович.

«Звертаємо також увагу на те, що згідно з частиною другою статті 4361 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої» - резюмував Голова Інституту.

Нагадуємо, що раніше на сайті Харківської міськради були оприлюднені дві петиції. Одна з пропозицією прибрати намет на пл. Свободи. Друга — про те, щоб повернути одному з проспектів Харкова його історичну назву — ім. маршала Жукова.

«Я думаю, що якщо ці дві петиції наберуть необхідну кількість голосів, а це 5000, я зроблю все, що від буде залежати від міської влади, щоб втілити запропоноване у життя» - прокоментував Г. Кернес ці петиції у себе в Фейсбук.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.