Правила спілкування та заборони для ЗМІ. Інструкція для Вермахту щодо захоплення Норвегії. ДОКУМЕНТИ

Національна бібліотека у Єрусалимі (Ізраїль) оприлюднила секретні документи нацистів часів Другої світової війни, які здобули британські командос під час рейду «Клеймор» у 1941 році.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на ізраїльське видання Haaretz, документи містять детальну інструкцію для солдатів Вермахту про те, як спілкуватися та реагувати на образи з боку населення Норвегії під час захоплення країни.

 Фото: Arkiv i Nordland / Flickr

Довідково. "Клеймор" - рейд британських командос 4 березня 1941 року в глиб Норвегії на Лофотенські острови, де був центр виробництва риб'ячого жиру та гліцерину, що використовувалися в німецькій військовій економіці (виробництво вибухівки).

Британці змогли затопити кілька кораблів з вантажем, знищити 18 тисяч тонн продукції, а також захопити в полон 228 німців. Під час рейду британці здобули шифрувальні коди нацистів і частину шифрувальної машини "Енігма".

Водночас згадана Інструкція була у вигляді приписів і пам'ятки для кожного солдата Верхмату, який брав участь у Дансько-норвезькій операції.

Довідково. Навчання на Везері або Везерські маневри — німецька операція по захопленню Данії та Норвегії в квітні-червні 1940 року.

У ній вказувалося, що солдатам необхідно зберігати спокій і не вступати у політичні та релігійні дискусії з норвежцями.

У той же час, при загрозі для військ або майна армії, необхідно відповідати "з усією суворістю, бути безжальним і використовувати найсуворіші заходи".

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Інший документ пропонує ряд прикладів різних можливих "образ" з боку місцевого населення, а також прийнятну реакцію і дії німецьких солдат:

Якщо солдата ображають за національною ознакою — за те, що він німець, порушника необхідно заарештувати.

Якщо командиру або солдату говорять про поразку, він повинен доповісти у поліцію безпеки (Гестапо).

Якщо дівчина образила або обділила увагою, натякнувши, що не буде говорити з німцем, то її потрібно заарештувати або доповісти у Гестапо.

У разі коли ображається гідність Німеччини, необхідно доповідати виключно у Гестапо.

Якщо під час проповіді священик дозволяє собі антинімецькі або визвольні висловлювання, солдат Вермахту поводиться стримано і доповідає у Гестапо.

Практично у кожному приписі рекомендувалося звертатися до Гестапо. Зазвичай на тих, хто потрапляв у поліцію безпеки навіть за дрібні гріхи, чекала сумна доля.

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Розпорядження для ЗМІ

У документах були вказані інструкції і для норвезьких ЗМІ, серед яких була повна заборона на прогнози погоди та наказ "публікувати тільки такі новини, які призначені для того, щоб просувати або, принаймні, не перешкоджати політиці німецького Рейху".

"Новини Німеччини та Італії повинні публікуватися щодня і, за можливості, на першій смузі; при публікації будь-якого виду звіту слід проявляти максимальну обережність, щоб у ньому не було нічого, що могло б якимось чином призвести до заворушень серед населення;

будь-які посилання на колишні політичні питання Норвегії (питання про короля, партійну систему, профспілки тощо) заборонені; при публікації німецьких новин і новин з країн, з якими Німеччина воює, перевагу слід віддавати німецьким новинам, і це поширюється і на типографіку (верстка, заголовки, розмір шрифту тощо)", — йдеться у буклеті.

Заборонялося публікувати щоденні зведення погоди. У цю категорію входили метеорологічні огляди за тривалі періоди часу, збиток від поганої погоди, температура і непрямі посилання на погоду у спортивних новинах.

У звітах з економічних питань, незалежно від того, чи є вони короткими оголошеннями або докладними оглядами, належало уникати найменшої негативної тенденції.

Крім того, щодо повідомлень про внутрішню політику у Норвегії — всі атаки на німецьку владу, у прямій або прихованій формі, мали бути припинені.

Розпорядження наказувало всіляко підтримувати оптимістичну та радісну атмосферу у Норвегії.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.