Як жилося студентам-медикам у ХІХ столітті, показали під час "Ночі анатомії". ВІДЕО

У Національному медичному університеті ім. Богомольця студенти-історики з Київського університету ім. Шевченка відтворили навчання майбутніх лікарів у ХІХ і початку ХХ століття. Театралізоване дійство відбувалося в ніч із 21 на 22 березня з ініціативи творчого об'єднання "Ніч в університеті".

Про це йдеться в репортажі 5-го каналу.

Під час першої частини заходу під назвою "Ніч анатомії" студенти показали, як раніше навчалися студенти медичного факультету Університету святого Володимира.

Далі влаштували театралізоване дійство, щоби показати те, із чим доводилося стикатися студентам-медикам понад століття тому.

"Лікарі зокрема, вони не мали на чому тренуватися і в них не було ніяких зразків, тому трупи просто крали. Є згадки, хроніки, в яких датуються такі от випадки. Ну і було додано трішки медичного чорного гумору, щоб це не було так сумно", – пояснюють студенти Богдан Бубач та Іван Жуковський.

Фінальна частина нічної екскурсії в університеті – жіноча освіта у ХІХ та ХХ століттях на медичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює: в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії, щоразу її вдосконалюючи. Другий рік поспіль театралізована ніч в університеті користується попитом.

Фото:  FB Творче об'єднання "Ніч в університеті"

"Це волонтерська ініціатива студентів історичного факультету університету Шевченка. Щодо розвитку медицини, щодо медичної освіти, як чоловічої так і жіночої, щодо того, яким чином сприймалося, або не сприймалося нововведення у медицині", – зазначає керівник вистави.

Схоже дійство студенти влаштовують кілька разів на рік. Щоразу обирають різні епохи і теми для вистав.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.