АНОНС: У Києві презентують "Таємниці козацьких портретів"

29 березня доктор історичних наук Ольга Ковалевська презентує монографію "Таємниці козацьких портретів".

Під час презентації обговорять дослідницьку лабораторія портретного образу як унікального історичного джерела, розглянуть портрети, які репрезентують справжнього Івана Мазепу, проаналізують питання, чи справді сучасний глядач завжди бачить у музеях чи на вулицях гідні візуальні образи українських гетьманів.

 

До виступів запрошені:

Віктор Брехуненко - доктор історичних наук, професор (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського);

Віктор Горобець - доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України);

Дмитро Степовик - доктор мистецтвознавства, філософії та богословських наук, професор (Київська духовна академія);

Віталій Щербак - доктор історичних наук, професор (Київський університет ім. Б.Грінченка);

Наталія Павлусенко - художниця, педагог, авторка серії історичних портретів "Герої козацької України";

Віра Соловйова - директор видавництва "Кліо";

Галина Ярова - директор Музею гетьманства.

Модератор заходу - Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент (КНУ імені Тараса Шевченка).

29 березня, п'ятниця, 17.00

Місце: Музей гетьманства (Київ, вул. Спаська, 16Б).

Організатори: Музей гетьманства і видавництво "Кліо".

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.