Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриється виставковий проект «The Ukrainian Canadians: Україноканадці”

Цей проект – перша спроба представити у музейному просторі різні сторони життя української діаспори, історію її становлення і розвитку: від перших поселенців кінця ХІХ ст. і до сучасних відомих діячів-україноканадців – науковців, політиків, письменників, громадських діячів.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

Широкому загалу будуть доступні для огляду видання найстаріших українських видавництв у Канаді, а також архівні документи, фото, особисті речі та відзнаки останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, політика, канцлера Альбертського університету Петра Саварина, відомої письменниці та громадської діячки Лесі Храпливої-Щур, фізика та громадського діяча Олега Кандиби та ін.

Мистецька спадщина представлена творами видатних митців-україноканадців – В.Курилика, Л.Молодожанина, В.Доброліжа, які отримали визнання у Канаді та відомі за її межами.

Особлива увага приділена темі канадського Пласту, а також видатним досягненням канадців українського походження у "головному" канадському виді спорту – хокеї.

Виставковий проект "The Ukrainian Canadians: Україноканадці" реалізується за підтримки Посольства Канади в Україні.

Партнери проекту – Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, ГО "Історична правда", Музей-архів преси, Бібліотека імені Олега Ольжича, Відділ текстології та рукописних фондів Інституту літератури НАНУ, Національний університет "Острозька академія", CanSchool, Braty design.

Час: з 13 лютого 2019 року по 12 травня 2019 року

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська, 40б.

Вартість квитка – 50 грн. (пільговий – 25 грн.)

Контакт: (044)2806418, (067) 2345107 (Наталя Білоус).

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.