Спецпроект

Чи встановлять скандальний пам’ятник Волинській трагедії у Польщі? Спроба №4

У Команчі (Підкарпатське воєводство) хочуть поставити пам’ятник жертвам Волинської трагедії. Меморіал, який протягом останніх двох років викликає неоднозначну реакцію в суспільстві, вже відмовилися зводити в Ряшеві, Єленій Горі та Торуні.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 Фото: Facebook/Społeczny Komitet Budowy Pomnika „Rzeź Wołyńska" w Jeleniej Górze

Документи щодо зведення пам’ятника жертвам Волинської трагедії до ґміни Команча подала приватна особа з Кракова. З неофіційних джерел, як запевняють у виданні "Наше слово", відомо, що Рада ґміни не прийняла ще жодного рішення у цій справі. У селі проживає 20-30% українців (до виселення у 1947 р. у українське населення нараховувало більше 80% селян).

14-метровий пам’ятник жертвам Волинської трагедії має складатися з трьох елементів. Центральний – орел у короні; на його розпростертих крилах розміщені назви місць, де відбувалися вбивства поляків.

Всередині орла – хрест, у якому знаходиться фігура дитини, настромлена на вила. Унизу – фігури сім’ї з дітьми у вогні, а за ними мають виднітися дитячі голови, настромлені на огорожу.

 Фото: pava-swap.org (Stowarzyszenie Weteranów Armii Polskiej w Ameryce)

Автор монументу – польський скульптор Анджей Пітинський, який протягом останніх сорока років живе і працює в США. Згідно з його задумом, вила є алюзією на державний герб України – тризуб. Будівництво пам’ятника жертвам "Волинської різні" фінансувало Товариство ветеранів польської армії у Нью-Йорку.

"Монумент з’явиться у Польщі, щоб поляки ніколи не забули про своїх співвітчизників, по-звірськи вбитих у 1942-1945 роках тільки тому, що вони були поляками і католиками", – читаємо на сайті Товариства.

Монумент, від якого відмовилися кілька польських міст

Про пам’ятник стало відомо в лютому 2017 року. Спочатку він мав бути зведений у Ряшеві, але президент міста Тадеуш Ференц виступив проти цієї ідеї. Як повідомляли місцеві ЗМІ, однією з причин він назвав необхідність збереження хороших польсько-українських відносин.

 Фото: Facebook/Społeczny Komitet Budowy Pomnika „Rzeź Wołyńska" w Jeleniej Górze

Опісля монументом зацікавилося Товариство любителів Львова і південно-східних кресів із Єленої Гури, які подали проект до громадянського бюджету. Документи, однак, відхилили на самому початку.

Члени комітету, який вирішив зайнятися побудовою пам’ятника, вказали у своїй заяві місце, щодо якого міська влада вже мала інші плани. Урядовці не запропонували нової локації, тому місцеві жителі не змогли голосувати за проект.

  Фото: pava-swap.org (Stowarzyszenie Weteranów Armii Polskiej w Ameryce)

Черговим містом, де мав з’явитися пам’ятник, став Торунь. Монументом зацікавився польський католицький священик Тадеуш Ридзик. Він відомий як засновник і директор радіостанції "Радіо Марія в Польщі", а також телевізійного каналу "Телебачення Trwam".

У грудні 2017 року Тадеуш Ридзик запропонував створити список українців, які рятували поляків від УПА. Пам’ятник жертвам Волинської трагедії хотіли поставити на території товариства членів ордену Редемптористів, у Парку національної пам’яті, що його планував створити Ридзик.

Оскільки ця ініціатива викликала обурення української сторони та проукраїнських середовищ, зрештою від ідеї встановлення монументу в Торуні відмовилися.

На монумент негативно відредагували навіть особи, пов’язані з польськими кресовими середовищами у Польщі.

Читайте також:

У Ряшеві не хочуть пам'ятника жертвам УПА. У Єленій-Ґурі теж

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.