АНОНС: У Чернігові презентують книжку "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених"

27 лютого з нагоди 380-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи чернігівський історик та журналіст Сергій Павленко презентує книгу "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених".

Іконографія портретів Івана Мазепи (1639-1709), який був героєм багатьох літературних і художніх творів європейських авторів свого часу, багата, але не досить достовірна через упередженість як до самого гетьмана, так і до його образу.

У книзі автор розповідає про атрибуцію, в основному, зображень Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. За даними фахівця, відшукати портрети саме Івана Мазепи серед тисячі інших зображень було непросто, але свої можливі знахідки він порівнював з уже відомими портретами та гравюрами гетьмана як в українському, так і в європейському мистецтві й літературі.

Павленко С. Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених - К.: Мистецтво, 2018. - 208 с. 

27 лютого, середа, 15.00 

Місце: читальна зала Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) 

Організатор: клуб "Краєзнавець".

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.