Музей Майдану презентував книгу та відеопроект про Героїв Небесної Сотні

До п’ятої річниці масових розстрілів на Майдані Національний музей Революції Гідності та ГО «Родина Героїв Небесної сотні» презентували кілька проектів, присвячених Героям Небесної Сотні, учасникам Революції Гідності 2013-2014 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Одним із таких проектів став перший том документально-публіцистичної трилогії-мартиролога "Небесна Сотня. Життєписи" педагога та волонтерки Світлани Терейковської.

Книга вміщує 35 історій людей, які стали жертвами снайперських куль та тітушків у часи Революції Гідності.

"Ці люди могли стати в майбутньому гордістю та славою нашої держави. Життєписи новітніх героїв України мають надихати на осмислення сенсу життя, пробуджувати активне прагнення позитивних змін, давати молоді взірці справжнього патріотизму та самовідданості", - говорить у передмові авторка книги.

Другим став анонсований раніше відепроект режисерки Дарини Кульчицької "Характери гідності". Це так само серія коротких розповідей, у форматі відеороликів, про те, якими запам’яталися Герої Небесної Сотні людям, які близько знали їх за життя.

"Вони були різні – юні та старші, зі Сходу та Заходу, Півночі й Півдня, з інших країн. Мали різні вірування, мови, професії, світогляди, політичні уподобання й життєвий досвід. Вік – від 17 до 82 років.

Поміж них – молоді та закохані, з дітьми та онуками, дружинами й чоловіками, братами й сестрами, з батьками-дідами. І з родичами-предками, з усім преславним лицарством, яке з давніх-давен боронило свободу України і клало за неї голову", - говорить про героїв обох проектів генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Обидва проекти іще будуть продовжуватися і поповнюватися новими історіями про нових героїв. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає такий підхід важливим для збереження живої пам’яті про Майдан.

"За гарним поетичним визначенням "Небесна сотня" - реальні люди, які жили, любили, творили. Були такими як ми, але стали героями. Важливо, щоб і після цього ми не перестали розуміти їх як людей, не перетворили на безликий символ", - зазначив він.

Нагадуємо, що свого часу Український інститут національної пам’яті започаткував проект "Усна історія Майдану", покликаний зафіксувати пам’ять про ті події у свідченнях очевидців. Наразі записано 1200 свідчень, вийшло три випуски спогадів (останній – "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" - у двох томах).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.