На Гібралтарі знайшли відбитки, схожі на сліди неандертальця

Колектив дослідників зміг виявити відбиток ноги, схожий на слід Homo neanderthalensis, в піщаних відкладеннях Гібралтару.

Якщо припущення підтвердиться, це буде другий випадок виявлення слідів неандертальця в історії науки, повідомляє "Новое время" з посиланням на статтю в EurekAlert! .

Сліди виявлені в результаті дослюдження піщаної дюни біля затоки Каталан, яка омиває гібралтарську скелю зі сходу. Піщані відкладення в дюнах над Каталанською затокою є пережитком останнього заледеніння, коли рівень моря був на 120 метрів нижче нинішніх рівнів, і величезне поле дюн простягалося на схід від підвалини гібралтарської Скелі.

Вік знахідок вдалося визначити за допомгою оптично стимульованого люмінесцентного датування OSL. Цей метод показує, як давно гірська порода останній раз під сонячними променями. Результати дослідження показали вік біля 28 тисяч років.

Перші сліди хребетних були знайдені тут у 2009 році. У подальшому завдяки природному відшаруванню піску відкрилися додаткові матеріали, що дозволило провести детальне вивчення слідів.

 

Сліди, які вдалося ідентифікувати, підтвердили відповідність видам, які мешкали в районі Гібралтару, згідно з викопним матеріалом. Отже, землею Гібралтару ходили: представники хоботних (прямобивневий слон), парнокопитних (європейський олень, гірський козел, тур) і хижих ссавців (леопард) .

Але з-поміж слідів тварин вирізняється слід людиноподібної істоти, заввишки 106 - 126 сантиметрів. Пропорції стопи й вік знахідки спонукали вчених до припущення, що відбиток залишив неандерталець.

Якщо дані підтвердяться, це будуть другі в світі подібні сліди. Перші були знайдені в печері Вартоп в Румунії. Ці знахідки надають ще більшу міжнародну значимість спадщини Гібралтару, який був в 2016 році оголошено об'єктом всесвітньої спадщини.

З приводу відкриття міністр у справах спадщини Гібралтару Джон Кортес, заявив: "Це незвичайне дослідження, яке дає нам неймовірне розуміння дикої природи минулого Гібралтару. Нам всім потрібно час, щоб представити сцену, коли ці істоти гуляли по нашому ландшафту. Я вітаю дослідницьку групу з виявленням цього дивного, прихованого свідоцтва про минуле нашої Скелі".

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.