Розпочинаються підготовчі роботи зі спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні

Цього тижня розпочнеться спорудження будівельного паркану на алеї Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

 У підготовчі роботи входить огородження парканом і розміщення будівельного містечка

Початку робіт передували тривалі відтермінування, зумовлене різними чинниками, основний з яких – незакінчене слідство щодо розстрілів 20 лютого 2014 року. Щоб запобігти зміні місцевості, Генеральна прокуратура України домоглася арешту ділянки, виділеної під будівництво меморіально-музейного компексу.

На частині цієї території все ще тривають слідчі експерименти, й попри те, що досі є чинним рішення про арешт землі, досягнуто домовленості між керівниками музею та управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури про те, що підготовка до будівництва на нижньому відрізку алеї не завадить роботі слідчих.

Оксана Моргун, заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності:

Будівельним парканом буде перекрито алею Героїв Небесної Сотні таким чином, щоб забезпечити безперешкодний доступ до готелю "Україна" з Хрещатика.

Територію, на якій розміщуються капличка та хрест, огороджуватимуть після повідомлення Генеральної прокуратури про завершення слідчих дій на цій ділянці.

Паралельно з установленням будівельного паркану та облаштуванням побутового містечка буде здійснено роботи з КО "Київзеленбуд" стосовно обстеження стану зелених насаджень на території об’єкта, очищення та видалення їх. Виконання зазначених робіт потребуватиме близько двох тижнів.

 

Мовою документів поточний стан справ має такий вигляд:

16 січня 2019 року в реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт на об’єкті "Проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності: реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Першою чергою спорудження меморіально-музейного комплексу стане будівництво Меморіалу, спроектованого українськими архітекторками. Їхній проект переміг у відкритому анонімному міжнародному конкурсі архітектурних пропозицій.

Читайте також:

Меморіал Героїв Небесної Сотні: генпідрядник готовий будувати

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.