Відкрився збір підписів за пам'ятник Іванові Мазепі

На офіційному сайті Київської міської державної адміністрації зареєстровували петицію щодо встановлення у столиці пам’ятника Івану Мазепі

Про це повідомляє "Еспресо".

Петиція збирає підписи, щоб "провести відкритий конкурс на пам’ятник Івану Мазепі у Києві та рейтингове голосування щодо місця його встановлення".

Ініціатор, Костянтин Блажчук, нагадує, що у 2019 році році виповниться 380 років з дня народження Івана Степановича Мазепи та 310 років із дня його смерті. 

Автор петиції пропонує такі варіанти спорудження пам’ятника: навпроти Києво-Печерської Лаври, біля Мистецького Арсеналу; біля (або на території) Києво-Могилянської академії; на вул. Івана Мазепи, навпроти провулка, де розташовувався Військовий Микільський собор.
Саме на кошти Мазепи свого часу було відновлено або споруджено деякі будівлі комплексу Києво-Печерської Лаври.

Підтримати петицію можна за цим посиланням.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що Вселенський престол вважає анафему, накладену Російською церквою на гетьмана Мазепу, неканонічною.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.