У Німеччині судять викрадачів 100-кілограмової золотої монети

В Берліні у четвер, 10 січня, розпочався процес у справі викрадення з місцевого музею золотої монети вагою в 100 кг.

Про це повідомляє Бабель з посиланням на Deutsche Welle.

Фото: Wikimedia Commons

У крадіжці підозрюють чотирьох чоловіків віком від 20 до 24 років. Троє з них, які є громадянами Німеччини, належать до родинного клану арабського походження.

Адвокати заперечують причетність підозрюваних до злочину та заявляють, що розслідування поліції "не дало жодного переконливого доказу" такої причетності.

У березні 2017 року з берлінського музею Боде викрали майже 100-кілограмову золоту монету під назвою "Великий кленовий лист" із зображенням британської королеви Єлизавети ІІ. За тодішньою ціною золота монета коштувала щонайменше 3,75 млн євро. Її колекційна вартість значно вища.

За даними слідства, викрадачі ймовірно проникли до музею вночі через вікно, розбили вітрину, де перебувала монета, та на візку довезли її до автомобіля, на якому втекли.

Один з підозрюваних працював у фірмі, що забезпечувала охорону музею. Він заздалегідь провів розвідку на місці злочину та дав викрадачам поради.

Як пише DW, cлідів вкраденої монети досі не знайшли. Слідчі підозрюють, що монету розрізали на шматки і продали. Коштовна монета належала відомому в Україні німецькому бізнесмену Борису Фуксману.

Читайте також:

У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.