На Вінничині пограбували два кургани. ФОТО

У Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували два кругани на території круганного могильника.

Злочин виявили 7 грудня археологи, які приїхали на територію могильника, повідомила вінницькому сайту "Вежа" співробітниця Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа

"На одному з них [курганів ІП] викопано кілька шурфів розміром 1х2 м, і глибиною трохи більше метра. Інший курган копався із використанням техніки, на ньому вирито 7-метрову траншею і розкоп 2х4 м, глибиною близько 4,5 м. В розкопах, відвалах та навколо курганів залишків кістяків чи археологічних знахідок, виявлено не було (тільки порожні пластикові пляшки і недопалки залишені мародерами). Чи було щось знайдено не відомо. Можливо, скоро це вдасться дізнатися спостерігаючи за інтернет-аукціонами", —зазначає Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа
 Фото: Вежа

Археологи заявили про намір подавати заяву в поліцію за фактом вчинення кримінального правопорушення відповідно статті 298 Кримінального кодексу України.

Згаданий курганний могильник розташовується за два кілометри на південь від с. Бирлівка Бершадського району Віннницької області. Його відкрили в 1959 році. На сьогодні там збереглися чотири кургани.

Два з них у кінці вересня 2018 року обстежували археологи Вінницького краєзнавчого музею на чолі з завідувачем сектора охорони культурної спадщини Михайлом Потупчиком. Через те, що курганний могильник розташовується на кукурудзяному полі, обміри та фотофіксацію відклали на пізніший час.

Як повідомлялося, археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.