Кремль наклав на В’ятровича санкції. ДОКУМЕНТ

1 листопада 2018 року прем’єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписав постанову уряду про введення спеціальних економічних заходів щодо 322 українських громадян і 68 компаній.

Про це із посиланням на повідомлення ТАСС пише "Українська правда".

Єдиним діючим істориком, який потрапив під санкції Кремля є Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Санкції передбачають блокування безготівкових коштів, бездокументарних ціних паперів і майна на території Російської Федерації та заборону на перерахунок коштів (вивід капіталу) за межі РФ.

"Їх відповідь Чемберлену". Витримка з постанови уряду РФ щодо контрсанкцій проти України

  

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував ситуацію для ІП:

"Жодного майна в Росії не маю. Тому ці санкції ніяким чином мене не зачеплять. Хоча вважаю їх відзначенням своїх заслуг у протистоянні з російською агресією і підкресленням того, яку важливу роботу здійснює УІНП".

Володимир В'ятрович: "Отакенні санкції ввели!"

ФОТО: UKRINFORM.UA 

Також у списку міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр охорони здоров'я Уляна Супрун, спікер Верховної ради Андрій Парубій, екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк , секретар РНБО Олександр Турчинов, уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, мільярдери Костянтин Григоришин, Віктор Пінчук та інші.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.