У Росії ще одного дослідника репресій заарештували за статтею про розбещення дитини

Директора Медвеж’єгорського районного музею (Республіка Карелія) в Росії Сергія Колтиріна затримали у справі про розбещення дитини.

Про це повідомляє "Медуза" з посиланням на регіональні та федеральні ЗМІ Російської Федерації. Це ж підвердив також Медвеж’єгорський районний суд.

Згідно з джерелом видання "Республика", Колтирін, нібито, "розбещував 13-літнього хлопчика протягом року", а тепер з’явився з повинною.

 Сергій Колтирін. Фото: сторінка Вконтакті

У справі, яку веде Слідчий комітет РФ, фігурує двоє чоловіків, яких підозрюють у скоєнні розпусних дій "за попередньою змовою або організованою групою" в листопаді 2018 року (пункт 4 статті 135 КК РФ). Ім’я другої особи не повідомляють.

У підпорядкуванні Медвеж’єгорського районного музею перебуває меморіальний комплекс у лісі Сандармох, де розташовані масові поховання репресованих під час Великого терору 1937—1938 років.

Ці поховання свого часу знайшов історик, керівник карельського товариства "Меморіал" Юрій Дмитрієв, якого тримають під арештом за подібним звинуваченням.

2016 року Дмитрієву висунули звинувачення у сексуальному насиллі щодо своєї неповнолітньої названої доньки. Представники російської та української громадськості, історики, політики заявляли про політичні мотиви в переслідуванні Дмитрієва і що справа проти нього сфабрикована.

Російські ЗМІ, які повідомили про арешт Колтиріна, називали його соратником Дмитрієва. Працівник одного з карельських музеїв у коментарі "Медузі" назвав Колтиріна однодумцем останнього: "Він [Колтирін — ІП] завжди був пропагандистом "Меморіалу".

Історик із Санкт-петербурга Анатолій Разумов у розмові з "Медузою" назвав Сергія Колтиріна "хранителем" Сандармоха. "Він казав, що це найважливіше в його житті. Усе, що діється, сприймаю як процес дискредитації Сандармоха. Адже затримано вже другу людину, яка берегла пам’ять цього місця", — додав Разумов.

Нагадаємо, історика і правозахисника Юрія Дмитрієва повторно затримали у кінці червня 2018 року. Йому висунули звинувачення в сексуальному насильстві стосовно його неповнолітньої прийомної дочки і заарештували на два місяці. У центрі "Меморіал" вважають нову кримінальну справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням.

У 2016 році проти історика була порушена інша справа — за звинуваченням у розпусних діях відносно неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. У його комп'ютері виявили фотографії прийомної дочки, які слідчі назвали порнографічними. Сам Дмитрієв заявляв, що робив знімки, щоб відстежувати стан здоров'я дочки і звітувати перед органами опіки.

У квітні 2018 року суд першої інстанції виправдав Дмитрієва за основними статтями звинувачення, але це рішення оскаржила прокуратура. Пізніше Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.