АНОНС: «Царі та козаки» - зустріч із Сергієм Плохієм

У Києві відбудеться зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони»

Про це повідомляє Часопис КРИТИКА.

Фото з презентації книжки "Царі та козаки" на Історичному майданчику 25 Book Forum

 

У розвідці "Царі та козаки", що вперше з’явилась англійською мовою 2002 року, а тепер приходить до українського читача з чималими текстуальними змінами й доповненнями, Сергій Плохій досліджує зміст, розвиток і динаміку візантійського за походженням покровського культу в Україні XVII–XVIII століть.

Участь у дискусії, окрім автора, візьмуть перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, а також професорка кафедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та доцент катедри історії НаУМКА Катерина Диса. Модеруватиме зустріч директор видавництва "Критика" Андрій Мокроусов.

Сергій Плохій (Serhii Plokhii) – професор кафедри української історії Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Час: 16 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: Центр польських та европейських студій Києво-Могилянської академії, вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу.

Вхід на зустріч вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.