На Прикарпатті випадково знайшли крем’яний спис. ВІДЕО

Оприлюднені подробиці цікавої знахідки із Калущини, яку ще належить дослідити науковцям.

У краєзнавчий музей Калущини потрапила цікава знахідка — крем’яний наконечник списа, який був знайдений в селі Зелений Яр, в господарстві Віктора Співака, інформують "Вікна".

 Фото: Вікна

Спис, частина якого нині перебуває на тимчасовому зберіганні в краєзнавчому музеї Калущини, використовувався для полювання. Проте калуська знахідка є унікальною, переконаний старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів:

"Це є дуже тонка, ювелірна робота по кремнію. Такі екземпляри трапляються дуже рідко: зазвичай бувають довші або грубші наконечники".

Знахідка із Зеленого Яру зроблена з тонкої пластини кремнію, має 15,5 сантиметра в довжину і шість — в ширину. Також, за словами Івана Тиміва, наконечний має дуже оригінальну заточку, як у сучасної пили. Історик акцентує на дуже акуратній роботі первісного майстра.

Науковці переконані, що потрібно продовжити вивчення цієї пам'ятки археології.

Такі знахідки і нині є непоодинокими, каже науковець, але їх виявляють чорні археологи. Ці речі не потрапляють до музею, як і інформація про них.

Науковці просять калушан повідомляти про історичні знахідки і приносити їх до музею.

Нагадуємо, що недавно у Португалії знайшли уламки 400-річного корабля.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.