Історикам пропонують 25 тис. грн премії на дослідження ЗУНР

Львівська мерія започатковує "Програму підтримки дослідників ЗУНР", згідно з якою 10 знавцям історії Листопадового Чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки виплатять грошову премію на суму 25 тисяч гривень.

Про це, 4 вересня, під час прес-конференції повідомила директор департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда, передає кореспондентка Гал-інфо.

 Прес-конференція щодо прийняття Програми підтримки дослідників ЗУНР у Львові

Фото: Гал-інфо

За її словами, "Програма підтримки дослідників ЗУНР" є одним з проектів, що реалізовують у Львові в межах відзначення 100-ліття утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Місто прагне вшанувати роботу істориків та дослідників цієї тематики, виплативши їм грошові премії на подальші дослідження. Загалом з міського бюджету на реалізацію програми виділять 250 тисяч гривень – по 25 тисяч гривень кожному з десяти переможців.

"Цьогоріч ми відзначаємо 100-ліття ЗУНР. Дуже важливо, щоб цей рік дав поштовх для дослідження цієї тематики. Є певна частина людей, які працюють над цією темою в університетах чи науково-дослідних інститутах. Але необхідно, щоб був також запит міста і місто показувало, що нам потрібні такі дослідження.

Вони мають ставати публічними і ми повинні виносити з цього певні уроки, брати приклад і просто знати свою історію", - зазначив на прес-конференції заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Заступник мера Львова також додав, що невдовзі буде обговорено і затверджено проект положення Програми, а отже сформовано критерії до кандидатів, заявку на одержання премії, а також конкурсну комісію з незалежних експертів. Переможців планують обрати до початку святкування 100-ліття ЗУНР, тобто до 1 листопада.

Нагадуємо, що у Львові на будівництво пам'ятника героям ЗУНР витратять 5,6 мільйонів гривень.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.