У Португалії знайшли уламки 400-річного корабля

Археологи у Португалії виявили зерна перцю, фрагменти китайської порцеляни та бронзову гармату серед уламків затонулого 400-річного корабля, який колись здійснював рейси між Європою та Індією.

Уламки досі не ідентифікованого судна були знайдені на початку вересня командою експертів, що оглядала територію навколо риболовецького порту Кашкайш, у 24 км на захід від Лісабону, – повідомляє ІА ЗІК із посиланням на Guardian.

 Фото: theguardian.com

Площа уламків, що перебувають приблизно на глибині 12 метрів, становить близько 100 метрів завдовжки та 50 метрів завширшки.

Дослідники стверджують, що це відкриття може розповісти як про торговельне минуле Португалії, так і про місце порту Кашкайша у ньому. "Ми знайшли корабель 4 вересня, скориставшись геофізичними дослідженнями та дайверами", – сказав Хорхе Фрейр, морський археолог та науковий керівник підводного археологічного дослідження.

"Ми не знаємо назви цього корабля, проте можна стверджувати, що це португальське судно з кінця XVI або початку XVII-го ст.", – сказав він.

Мер Кашкайша Карлос Каррейрас назвав це відкриття одним з найважливіших археологічних знахідок останнього десятиліття.

"Це надзвичайне відкриття, яке дозволяє нам дізнатись більше про нашу історію, зміцнити нашу колективну ідентичність та спільні цінності", – сказав Каррейрас. "Це, безумовно, зробить нас більш привабливими та конкурентоспроможними", – додав він.

Нагадуємо, що недавно словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.