Спецпроект

Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

У першій декаді жовтня відбудеться зустріч між віце-прем’єром України та представниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща у справі скасування заборони польським дослідникам вести роботи в місцях польських поховань на українських землях.

Про це 13 вересня сказав Надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця в ефірі радіо RMF 24.

Українська сторона ставить умовою, за якої Київ згодиться на ексгумаційні роботи Польщі в Україні, відбудову українських пам’ятників, зруйнованих останнім часом у Польщі, які обидві сторони визнають легальними.

Ідеться про два місця: Пикуличі під Перемишлем і Монастир біля Верхрати. На думку дипломата, відновлення цих пам’ятників буде "добрим сигналом до розв’язання питання розблокування пошукових робіт".

У той же час, посол звернув увагу, що війна нагробних пам’ятників між Польщею та Україною була спровокована третьою стороною, якій вигідне напруження між державами.

Заборону на роботу польських пошуковців в Україні Дещиця назвав емоційним рішенням з боку української влади на те, що офіційна влада Польщі не реагувала на знищення українських пам’ятників у Польщі, і  бажанням стримати подальші  акти вандалізму.

Як зазначив Дещиця, що цю проблему потірбно вирішити через переговори. "Мусимо поставитися до справи не тільки як політики та експерти, а і як люди, які мають шанувати загиблих і ставити їм пам’ятники", — додав він.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

Читайте також:

Слідство у справі провокаторів, які руйнували пам'ятники в Гуті-Пеняцькій та Биківні завершене

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.