На Львівщині встановлюють імена стрільців УГА, що загинули в 1918-1919 роках

З нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект «Відновлені імена героїв».

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

 Світлина ілюстративна. Фото: Facebook-спільнота Українська Галицька Армія - УГА

Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років. Імена героїв (станом на сьогодні близько 600 осіб) віднайдені працівниками КП ЛОР "Доля" під час роботи в фондах Державного архіву Львівської області.

Роботи з пошуку імен вояків УГА ведуться упродовж трьох останніх років. На сьогодні ця робота продовжується.

Заключним етапом проекту має бути передача віднайдених імен до краєзнавчих музеїв, а також встановлення у місцях їх поховань, що розташовані у відповідних населених пунктах, меморіально-інформаційних таблиць з зазначеними іменами та прізвищами стрільців УГА.

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.