У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Ніґояна»

Переможцями творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Ніґояна» стали молодий митець Георгій Потопальський та формація «SVITER art-group». Саме вони отримали кошти на реалізацію мистецької інсталяції.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Переможці конкурсу. Фото: УІНП

Церемонія оголошення результатів конкурсу відбулася у вигляді несанкціонованого мітингу на Майдані Незалежності у Києві. На втілення проекту переможці отримали 25 000 грн.

"Це кошти з трьох джерел: завдяки підтримці платформи "Велика ідея", Міжнародного фонду "Відродження", та гроші, зібрані нашою громадською організацією серед родин Героїв Небесної Сотні та інших доброчинців", – розповів голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук.

Переможець цьогорічного конкурсу отримає право представити свій проект мультимедійної інсталяції в межах заходів, присвячених ушануванню Героїв України на всеукраїнському рівні в листопаді 2018 року. Згодом арт-об'єкт буде передано до Національного музею Революції Гідності, який планують відкрити у Києві.

"Інсталяція, яку ми спробуємо реалізувати, – це медіа-об'єкт з трьох складових: скульптура, світло і звук. Основний елемент – світлові труби, в які проведено освітлення і вплетено звуковий контент. Таким чином твориться єдина система генерації звуку та світла", – пояснив Георгій Потопальський.

За задумом організаторів, "Відзнака імені Сергія Нігояна" покликана підтримувати молодих українських митців, які, як і Сергій, вбачають у творчості засадничі основи розвитку сучасної України та прагнуть віднаходити новітні форми і сенси мистецтва.

"Одним із завдань Інституту національної пам'яті та Музею Революції Гідності, який створюється – нагадувати про події на Майдані. Це нагадування допоможе нам рухатися вперед для того, щоб розуміти що ми під контролем тих, хто стояли з нами поруч тут на Майдані. Сподіваюся, що ми не розчаруємо їх. Треба пам'ятати заради чого ми виходили на Майдан", - сказав Голова Українського інститут національної памяті Володимир Вятрович.

Нагадуємо, що конкурс започатковано громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в пам’ять про Сергія Ніґояна. До участі у конкурсі запрошувалися студенти та випускники вищих навчальних музичних закладів і медіа-артисти України й української діаспори, віком до 35 років.

Прийом заявок на участь у конкурсі стартував 15 червня цього року, а завершився 15 липня. Протягом місяця до оргкомітету надійшло 11 заявок, які опрацювало журі. Конкурс відбувся вперше і стане щорічним.

Довідка. Сергій Ніґоян – вірменин, народжений в Україні, один з перших Героїв Небесної Сотні. Життя Сергія обірвалося 22 січня 2014 року – був застрелений силовиками з вогнепальної зброї під час сутичок на вул. Грушевського. Це трапилось близько шостої години ранку – в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та "Беркутом".

Сергій мріяв про акторську кар’єру й навіть планував утілити свою мрію в життя тільки-но закінчиться Майдан, однак не встиг.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.