У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Ніґояна»

Переможцями творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Ніґояна» стали молодий митець Георгій Потопальський та формація «SVITER art-group». Саме вони отримали кошти на реалізацію мистецької інсталяції.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Переможці конкурсу. Фото: УІНП

Церемонія оголошення результатів конкурсу відбулася у вигляді несанкціонованого мітингу на Майдані Незалежності у Києві. На втілення проекту переможці отримали 25 000 грн.

"Це кошти з трьох джерел: завдяки підтримці платформи "Велика ідея", Міжнародного фонду "Відродження", та гроші, зібрані нашою громадською організацією серед родин Героїв Небесної Сотні та інших доброчинців", – розповів голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук.

Переможець цьогорічного конкурсу отримає право представити свій проект мультимедійної інсталяції в межах заходів, присвячених ушануванню Героїв України на всеукраїнському рівні в листопаді 2018 року. Згодом арт-об'єкт буде передано до Національного музею Революції Гідності, який планують відкрити у Києві.

"Інсталяція, яку ми спробуємо реалізувати, – це медіа-об'єкт з трьох складових: скульптура, світло і звук. Основний елемент – світлові труби, в які проведено освітлення і вплетено звуковий контент. Таким чином твориться єдина система генерації звуку та світла", – пояснив Георгій Потопальський.

За задумом організаторів, "Відзнака імені Сергія Нігояна" покликана підтримувати молодих українських митців, які, як і Сергій, вбачають у творчості засадничі основи розвитку сучасної України та прагнуть віднаходити новітні форми і сенси мистецтва.

"Одним із завдань Інституту національної пам'яті та Музею Революції Гідності, який створюється – нагадувати про події на Майдані. Це нагадування допоможе нам рухатися вперед для того, щоб розуміти що ми під контролем тих, хто стояли з нами поруч тут на Майдані. Сподіваюся, що ми не розчаруємо їх. Треба пам'ятати заради чого ми виходили на Майдан", - сказав Голова Українського інститут національної памяті Володимир Вятрович.

Нагадуємо, що конкурс започатковано громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в пам’ять про Сергія Ніґояна. До участі у конкурсі запрошувалися студенти та випускники вищих навчальних музичних закладів і медіа-артисти України й української діаспори, віком до 35 років.

Прийом заявок на участь у конкурсі стартував 15 червня цього року, а завершився 15 липня. Протягом місяця до оргкомітету надійшло 11 заявок, які опрацювало журі. Конкурс відбувся вперше і стане щорічним.

Довідка. Сергій Ніґоян – вірменин, народжений в Україні, один з перших Героїв Небесної Сотні. Життя Сергія обірвалося 22 січня 2014 року – був застрелений силовиками з вогнепальної зброї під час сутичок на вул. Грушевського. Це трапилось близько шостої години ранку – в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та "Беркутом".

Сергій мріяв про акторську кар’єру й навіть планував утілити свою мрію в життя тільки-но закінчиться Майдан, однак не встиг.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.