Президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації

21 серпня минуло 50 років з дня окупації Чехословаччини радянськими військами та країнами-членами Варшавського договору. Через це у Чехії пройшли пам'ятні заходи, а люди навіть встигли влаштувати акцію протесту.

Про це повідомляє 24 Канал.

Від самого ранку біля будівлі Чеської радіостанції тривали офіційні заходи. Саме це місце 50 років тому було одним із найгарячіших під час вторгнення. Адже війська Варшавського договору намагались захопити його першим.

Під час спроб заблокувати військову техніку загинуло 17 людей. Вчора, щоб вшанувати їхню пам'ять, під стіни радіостанції прийшли сотні людей. Однак, були й ті, хто на акцію прийшов задля протесту.

А річ в тому, що покласти квіти під будівлю радіо прийшов чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш. Його звинувачують у співпраці із таємною поліцією Чехословаччини. Сотні людей кричали "Ганьба!" та перекрикували його виступ.

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш справа, під будівлею радіо. Фото: Еспресо.TV

"Ми тут, адже сюди прийшов наш прем'єр, який у минулому був комуністом. У нашій владі зараз їх багато. І це ганьба, що він прийшов сюди, адже тут люди боролись за демократичні цінності", – пояснив учасник акції.

А от проросійський президент Чехії Мілош Земан на пам'ятні заходи не прийшов. Мовляв, згадувати те, що було півстоліття тому, немає сенсу.

Таке рішення в уряді країни розкритикували. Адже не перший рік глава держави ігнорує заходи в пам'ять про окупацію Чехословаччини. Глава партії ТОР 09 Іржі Поспішил через це написав Земану відкритого листа.

"Всупереч вашим проросійським симпатіям, ми обидва є громадянами однієї країни, яка в 1968 році мріяла про справедливий суспільний лад. Окупація ці мрії розвіяла", – зазначив Поспішил.

Президент Чехії Мілош Земан. Фото: Politico Europe

 

Нагадуємо, що радянське вторгнення у Чехословаччину отримало назву операція "Дунай". Її мета полягала у зміні керівництва країни і встановленні у Чехословацькій Республіці лояльного до СРСР режиму.

Радянські танки їздили вулицями Праги, кулі літали над головами у звичайних громадян. Окупаційні сили проводили обшуки, глушили мовлення ЗМІ та стріляли у незгодних, які виходили на демонстрації проти окупації. Тисячі чехів, які опинилися під тиском радянських військ, були змушені емігрувати.

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.