Обрано кращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні в Одеській області

Серед 16 робіт переміг проект одеських митців – скульптора, заслуженого художника України Михайла Реви й архітекторів Федора Бойцова та Сергія Гуранчика. Він має назву «Руна».

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Проект пам'ятника. Фото: УІНП

Друге та третє місця отримали проекти, подані групами авторів на чолі зі скульпторами Василем Мироненком і Володимиром Коренем.

"Руна" – це стилізована у вигляді хреста людська фігура, встановлена на гранітну площину з вибитими на ній іменами Героїв Небесної Сотні. У нічний час скульптура буде підсвічуватися – її пронизуватимуть промені світла, спрямовані в небо.

Скульптуру планують встановити на проспекті Тараса Шевченка.

Обрання переможців здійснювалося шляхом відкритого голосування та з урахуванням думки громадськості.

Переможці конкурсу отримають 30 тисяч гривень, а автори, чиї проекти здобули друге і третє місця, відповідно 15 тисяч і 5 тисяч гривень.

Михайло Рева сказав, що отримані за перемогу кошти розділить між трьома родинами, чиї рідні загинули під час боїв на Донбасі.

Нагадуємо, що на початку серпня у Києві оголосили переможців "Відзнаки імені Сергія Ніґояна".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.