Празька весна 1968 року у документах КҐБ

«Те, що тут відбувається — це революція», — 345 документів КҐБ про події «Празької весни» 1968 року публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ.

Документи оприлюднили в Електронному архіві українського визвольного руху.

  Прага, серпень 1968. ФОТО: Josef Koudelka

303 випадки висловлювань проти введення союзних військ у Чехословаччину зареєстрували співробітники КҐБ Української РСР протягом 21 серпня — 12 вересня 1968 року. 1781 листівку, напис і лист із критикою влади виявили на території України протягом 1968-го. Тоді за "антирадянську агітацію" засудили 10 осіб і ще 55 — наступного року.

До 50-річчя придушення чехословацького демократичного руху військами країн Варшавського договору документи з архівів КҐБ стають доступними для всіх охочих. Чекісти докладно інформували керівництво КПРС-КПУ про політичні зміни в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, спрямовані на демократизацію суспільного життя.

"Україну відвідує значна кількість туристів із Чехословаччини. [...] При цьому вони допускаються різноманітних антирадянських висловлювань. Так деякі туристи заявляли: "Нам не подобається Радянський Союз, у Радянському Союзі немає демократії, тому що преса не висвітлює дійсного становища в країні та світі. Нам усе одно, де жити: за соціалізму, за капіталізму, за фашизму, аби жити добре. А це може бути лише за приватної власності"", — йшлося в повідомленні КҐБ на адресу ЦК КПУ від 1 серпня 1968 р.

У поле зору органів держбезпеки потрапляло все: від антирадянських висловів чехословацьких громадян у поїздах до змісту телепередач на каналах Праги та Братислави. Серед розсекречених документів КҐБ УРСР можна знайти:

  • загальні повідомлення про політичну обстановку в Чехословаччині;

  • ставлення до "Празької весни" населення Радянської України;

  • реагування населення УРСР на вторгнення Радянської армії в Чехословаччину (операція "Дунай");

  • повідомлення про опір чехів і словаків військам країн Варшавського договору і реакцію державних органів ЧССР на радянське вторгнення;

  • інформацію про настрої військовослужбовців Радянської армії, які служили в частинах, що відправлялися в Чехословаччину.

"Архівні документи допомагають скласти уявлення про те, як радянський тоталітарний режим бачив феномен чехословацької "Празької весни" і чим керувалися керівники Союзу, здійснюючи військову інтервенцію в Чехословаччину. Події 1968 р., на жаль, повторились у 2014 р., коли російські війська здійснили вторгнення в Україну, щоб не допустити її виходу з під російського контролю. Цілі та методи ідентичні" — говорить директор Архіву СБУ Андрій Когут.

"Відбулася сама справжня агресія проти Чехословаччини, тобто відбулося те, що свого часу Гітлер зробив з цією державою…"

"Радянський Союз здійснив пряму агресію. Уряд Чехословаччини арештований. Всі ці дії — ганьба для СССР. Для видимості ввели війська й інші країни. Звернення групи діячів до урядів, а також діячів Чехословаччини до соціалістичних країн сфабриковано"

— фіксував КҐБ у своїх доповідних на ЦК КПУ негативну реакцію українців на вторгнення в Чехословаччину.

З колекцією документів КҐБ про Празьку весну можна ознайомитися за адресою http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=1287

Відкриття вуличної виставки "За нашу і вашу свободу 1968-2018 рр. Празька весна", базованої зокрема й на публікованих документах, відбудеться 13 вересня 2018 р. о 12:00 на Майдані Незалежності в м. Києві. Експозиція ознайомить з діячами дисидентського руху, які безпосередньо брали участь в підтримці празьких революційних подій півстолітньої давності та протестували проти окупації Чехословаччини військами Варшавського договору. Вулична виставка була підготована Чеським Інститутом досліджень тоталітарних режимів у співпраці з Галузевим державним архівом СБУ, Українським інститутом національної пам’яті, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності за підтримки Посольства Чеської Республіки та Чеського Центру в Києві.

Підготовка та публікація онлайн-колекції "Празька весна 1968 у документах КҐБ" з Галузевого державного архіву СБУ стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні, програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 24 000 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.


Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.