АНОНС: Дискусія «Неформальні медіа кінця 80-х початку 90-х»

Як демократи створювали собі інформаційну свободу, про що писали у газетах і журналах та як жартували над тоталітарною системою у кінці 80-х? Чи змогли українські ЗМІ скористатись тим вікном можливостей, яке з'явилось перед ними після незалежності у 90-х?

Центр Досліджень Визвольного Руху презентує оцифровану збірку неформальних видань кінця 80-х початку 90-х років, які зберігаються в архіві видавництва Смолоскип. З цієї нагоди експерти поговорять про те, як в Україні з'являлись нові медіа.

 

Учасники дискусії:

Вахтанг Кіпіані — український журналіст, історик, засновник Музею-архіву преси;

Дмитро Лиховій — журналіст, головний редактор онлайн-видання "Новинарня", у минулому екс-заступник головного редактора щоденної української газети "Україна молода" (у штаті газети з 1991 року);

Світлана Остапа — заступниця голови наглядової ради ПАТ НСТУ, медіаекспертка з проекту "Детектор медіа", членкиня Комісії з журналістської етики, екс-заступниця директора веб-порталу "Телекритика".

Модерує: Олег Стецишин — історик, журналіст, головний редактор газети "Історія+" видання "Експрес".

Колекція примірників неформальної преси буде опублікована на Електронному архіві Українського визвольного руху (http://avr.org.ua). Підготовка та оцифрування онлайн-колекції з архіву видавництва "Смолоскип" стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні та програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Час: 26 липня, четвер, 19.00

Місце: атріум телецентру "Олівець" (вул. Мельникова, 42), станція м Дорогожичі.

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.