Спецпроект

Вшанування у Сагрині під українськими прапорами — не провокація — дипломати

"Вшанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були — це не провокація, а високоморальний християнський вчинок", — заявили в Посольстві України в Республіці Польща у відповідь на висловлювання люблінського воєводи.

Відповідний коментар з'явився ввечері 9 липня на офіційній сторінці посольства у "Фейсбуці"

Дипломати нагадали, що в християнській традиції померлі поминаються в будь-яку пору року без згадування про дату смерті, особливо коли це здійснюється в присутності духовних осіб. 

"Нашим спільним обов’язком є збереження пам'яті про всіх загиблих, незалежно від того, чи йдеться про кілька сотень осіб, чи про декілька десятків тисяч", — ідеться в повідомленні.

Посольство заявило, що українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати націоналістами і провокаторами, як і поляків. 

"Переконані, однак, що люди з національними прапорами дбають не лише про гідність своєї держави, а й про дружні і добросусідські відносини між Україною і Республікою Польща", — додали в Посольстві. 

Коментар акцентує на фундаментальному принципі міждержавних відносин: політики і посадові особи не повинні маніпулювати історією. "Особливо це має значення тоді, коли вони самі визнають, що не є істориками, не знають встановлених фактів та не заглиблюються в суть питання, про яке говорять", — підкреслили дипломати.

Як повідомлялося, Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек назвав ушанування пам’яті загиблих у Сагрині українців 8 липня  цього року "провокацією" і має намір подати заяву до прокуратури на організатора.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.