У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину. ФОТО

22 червня, відбулося засідання журі, яке обрало переможця проекту в рамках конкурсу мистецько-архітектурного проекту на скульптурну композицію українським бійцям Листопадового Чину.

Про це повідомляє видання "Фортпост" з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 Проект скульптурної композиції

На площі пропонується встановити скульптурну композицію Лева, що пробуджується. Фігура лева запозичено з герба ЗУНР. Фактично, це пластичне трактування графічного зображення герба.

Основна ідея скульптурної композиції — лев, що просинається, як алегорія на молоду країну, яка зародилася на уламках Австро-Угорської імперії. Бронзова фігура лева розташована на блоках дикого каменю, Лев піднімається по них вгору.

Між каменями на рівні землі є маленька виноградна лоза з гроном винограду, як символ того, що з краплі крові українських бійців Листопадового Чину та УГА, пролитої в боях за ЗУНР зародилася пізніше вільна Українська держава.

  Проект скульптурної композиції

Влаштування громадського простору — це символічне відображення структури міста (вулиці, площі, квартали і тупикові двори), адже саме у місті відбувалися перші важливі і складні бої захисників ЗУНР (битва за Львів), а лінія фронту довго проходила через міські площі, вулиці і будівлі.

Нагадуємо, що у Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.