АНОНС: У Києві презентують книгу про Кенгірське повстання

Під час Книжкового Арсеналу відбудеться презентація книги про історію повстання в’язнів ГУЛАГу біля селища Кенгір у Казахстані.

Автором книги "Карлаг. Кенгірське повстання" є Турганбек Алланіязов, науковим редактором українського перекладу та авторкою передмови – співробітниця Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Леся Бондарук.

 

Кенгірське повстання – це повстання в’язнів 3-го відділення Степового табору МВС СРСР, яке відбувалось 16 травня–26 червня 1954 р.

Автором ідеї книг "Карлаг. Кенгірське повстання" та "Нариси Степового табору МВС СРСР (1948-1956 рр.)", які будуть презентувати, є науковий керівник проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього" Нурлан Дулатбеков.

Презентовані книги – це спільний проект Посольства України в Республіці Казахстан та Карагандинського обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка "Рідне слово", здійснений в рамках виконання Плану заходів Міністерства закордонних справ України на 2017 р. з реалізації бюджетної програми №1401110 щодо підтримки зв’язків з українцями, що проживають за межами України.

У дискусії візьмуть участь:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Леся Бондарук, кандидат історичних наук,

Володимир Джиджора, Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Казахстан,

Нурлан Дулатбеков, доктор юридичних наук, автор наукового проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього", в межах якого було опубліковано понад 20 книг, присвячених історії Карагандинського табору і ГУЛАГу,

Турганбек Алланіязов, кандидат історичних наук, дослідник історії антирадянських повстань у Центральному Казахстані.

Модератором зустрічі буде письменниця і видавець Марина Гримич.

Час: 1 червня, п’ятниця, 12.00

Місце: Книжковий Арсенал, вул. Лаврська 10-12, Зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.