У Тернополі відкрили виставку про ЗУНР

Учасники війни на Донбасі стали в один ряд із вояками Галицької Армії.

Про це повідомляє "Вголос".

 Фото: "Вголос"

У виставці представлено 13 стендів, які розкривають історію ЗУНР. Особливу увагу приділено постатям та подіям, які стосуються Тернопільщини.

На презентацію виставки прийшли учні та вчителі шкіл Тернополя. Співавтор виставки, історик Іван Янюк зазначив, що в Українському Домі вона діятиме до 1 червня, а вподальшому її показуватимуть у навчальних закладах Тернопільщини.

Співавтор виставки, історик Михайло Галущак зазначив, що серед творців і провідних діячів ЗУНР було багато знаних уродженців Тернопільщини, зокрема Сидір Голубович (прем’єр-міністр ЗУНР) та Олександр Барвінський (міністр освіти та віровизнання ЗУНР).

Герб республіки галичан намалював та придумав тернополянин, студент Тернопільської гімназії Олег Лошнів. На території області розпочалась найуспішніша військова операції галичан – Чортківська офензива.

Останній стенд виставки має назву "Галичани у боротьбі за Україну у ХХ – початку ХХІ ст.". Серед розміщених на стенді фото є і світлина бійця "Легіону свободи", відомого тернополянина, якого вже немає з нами – Володимира Стаюри.

Цим стендом ми намагались показати, що боротьба українців за свою незалежність продовжується і одними з її активних учасників є саме тернополяни", - зазначив історик.

Читайте також:

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.