СБУ затримало причетних до вибуху біля «Цвинтаря орлят» у Львові

Днями працівники Служби безпеки України затримали двох виконавців вибуху поблизу польського «Меморіалу Орлят» на Личаківському кладовищі у Львові, які також підпалили польський туристичний автобус.

Про це, як повідомляє "POLUKR.net" з посиланням на прес-центр СБУ.

 Меморіал орлят. Фото: POLUKR. net / Андрій Поліковський

"За наявною інформацією, фінансування терактів здійснювало оточення біглого екс-президента під кураторством російських спецслужб", – заявив очільник СБУ.

За словами Василя Грицака, нещодавно СБУ викрила організоване угруповання, яке за вказівкою з Росії здійснило акти вандалізму щодо об’єктів національно-культурної спадщини національних меншин у різних регіонах України.

Нагадуємо, що ввечері 13 березня на території Личаківського цвинтаря у Львові пролунав вибух на клумбі одного з полів кладовища. Вибухнув невідомий предмет, який хтось закинув на територію через огорожу.

За інформацією Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, вибух стався у старій частині Личаківського цвинтаря – неподалік польського військового меморіалу відомого як Меморіал орлят ("Цвинтар орлят").

Водночас, слід зазначити, що Україна завжди оперативно реагує на такі прояви вандалізму. Ведуться розслідування, затримуються злочинці, а всі меморіали відновлюються.

На жаль, немає повідомлень про подібні затримання чи хоча б розслідування актів вандалізму над українськими пам’ятниками в Польщі, а це за 2014-2017 роки – 17 випадків!

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.